Чи народ у нас дурний,
Чи такі закони,
Бо почнуться, мабуть знову,
Брудні перегони.
Ну навіщо нам, скажіть,
Бундючні індики –
Ці пихаті і нахабні
Ненажерні пики.
Чи вони про нас сердешних,
Дуже піклувались,
Чи підняти наш добробут
Ревно намагались?
Чи маємо гідну плату
За свою роботу?
Ну, а пенсія яка, -
Знаємо достоту.
На всіх рівнях наша влада
Плаче і стенає,
Що немає повноважень
І грошей немає.
Що малі у них зарплати,
Праця, як в мартені,
І за неї вони мають
Вітер у кишені.
Так розжалоблять нас знову –
Наївних, терплячих,
Що підемо обирати
Мучителів наших.
А коли і не підемо,
Зроблять все, як треба,
Хіба вперше їм брехти –
Не бояться неба.
Вересень 2008р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415816
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2013
автор: Надія Таршин