ми - каліграфічно ціловані щоденники
й блукаємо сухістю сердечних грунтів
ти довго хотів візій дощу,
малював міць потертих форзаців
ти блукав як чорнильний віщун,
копіюючи кожну із станцій
на яких нам траплялись листи.
в цих читаннях було щось магічне-
тема вічна
і почерк нестерпно густий.
злій вичерпності сталося бути свідком
і нізвідки в нікуди лунаю
тепер розчуй.
ми щоденники смутку,
діждавшись,
пливем
у гробницях дощу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415566
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Biryuza