Хмарки ріденькі
Брели по небу
Їх пасли сонечко і вітер весняний
За ними босий
Я брів до себе
До струн в душі моїй як трав шовкових сни
Я все шукаю
І не знаходжу
Оту мелодію єдину у світах
Так притягальну
І неповторну
Яка у серце тихо й ніжно доліта
Хмарки ріденькі
З’єднались в грози
Вже блискавиці й грім заполонили все
Змий шум життєвий
Цей дощ чи сльози
Тривожно зве мелодія що дзвін несе
11.03.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415526
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Променистий менестрель