Як хочеться, щоб любили,
А краще, коли б кохали,
Було б тоді більше сили
І болі б душі пропали.
Було б тоді більше віри,
Більш ніжності, менше смутку,
Минали б життєві вири
І нові б були здобутки.
Як добре з душею жити
Тією, що розуміє.
Тоді, мов росою вмитий
І в дійсність карбуєш мрії.
Тоді на душі співає:
Ти впевнений і розкутий.
Та рідко таке буває
І важко таке відчути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415366
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Мірошник Володимир