ти вилитий з прозорості шукань,
приречений на останність в мені,
рясні відступи на безаркушнім дні
щоб колись повернутись не сном,
а його лейтмотивом.
твої знаки рясні
на пшеничного часу містки,
на сміливість
приходжену кимось.
зрима тепер
чи то завше було,
а віднині відчутно зриміша.
рими шкіри й тепла
контрабандного
для
перешвидшення тла
що у нас
неодмінно
втілиться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415307
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Biryuza