У її снах промайнули тисячі миттєвостей весни.
Запотілі вікна не давали місяцю споглядати її солодкі сни. Кожного ранку відкриваючи очі кольору чорної кави, вона хотіла бачити небо.
Тендітна,беззахисна, щира...
Спалахи ідей творення нового дня, шаленість вчинків і безмежність шляхів відкривали свій світ перед нею.
Залишивши остогидлу буденність за дверима квартири, вона йшла на зустріч життю ніколи не забуваючи одягати усмішку,яка колись стане справжньою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414833
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Міра Ковальчук