Дванадцяте небо

Твоїх  кишенькових,  моїх  кишенькових  грошей
Нам  стане  хіба  що  на  кілька  квитків  до  завтра
І  нафтою  цих  зачарованих  Богом  очей
Гадатиму  довго:  чи  варто-не  варто  –  варто.

Між  нами  розряди.  В  повітрі  запахло  дощем
Дванадцяте  небо  так  низько,  тремтять  циклони.
Ще  кілька  зупинок  і  наче  від  себе  втечем
Ще  декілька  крапель  і  наші  "але"  потонуть.

Нам  часу  забракне  раптово,  щоб  бути  на  «ти»
На  кінчиках  пальців  застрягнуть  слова  і  рухи
Кінцева  зупинка,  а  нам  ще  іти.  І  ти
Нічого  не  скажеш,  а  просто  відпустиш  руку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2013
автор: Олександр Гриб