…зима ще тримає свій погляд на твої плечах
який під ранок несамовито холоне
я тікаю від самої себе і це найганебніша втеча
мій месія знає по кому сьогодні задзвонять дзвони...
в певний період свого існування прискіпливо заглядаєш у дзеркало
маючи надію що побачиш там когось аж надто схожого на себе
за вікнами вітер відправляє молебень
і дощ який прорізує наші долоні мов лезо...
нічним небом ситі жебраки та собаки
а нам випадає триматись за цей непорочний затишок
не роби помилки не переставай чекати
дзвонять дзвони і тиша торкається
краю твоєї кімнати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414483
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Poetka