Чекай! Не йди! Дозволь мені сказати,
Можливо, що це мій останній шанс.
І хоч давно не хочеш мене знати,
Я прошу тебе – пробач.
Так, я знаю, був не правий,
І що в усьому винен тільки я один.
Прошу, пробач колишні зради,
Повір, став іншим я – простим.
За все життя цінити не навчився,
Того, що поряд, що моє.
Я пізно розумію – даремно не молився,
Тоді не вірив, що Бог на світі є!
Це не життя примусило змінитись,
Цей вибір мій – заради нас.
І хоч ніщо не змусить твоє серце битись,
Прошу, борись, допоки є ще час.
Не йди від мене! Не кидай напризволяще,
Борись за своє небо і зірки!
Я буду знов твоїм найкращим,
Ти чуєш? – Буду!!! Та не йди….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2013
автор: Вадім Шевчук