Світязь спить… А лебеді шепочуть
І ховають дзьоба під крило,
Відпочити до схід сонця хочуть,
Щоби з неба більше не лило.
Щоб уранці штиль стояв повсюди,
Відпочили в росах береги,
Хвилі заховали білі груди
І тумани в березі лягли.
Щоб мальки до мілини дорвались,
Накормили зранку лебедят,
І тоді б в очеретах сховались,
Захищали стомлених малят.
Ну, а Світязь, мов почув прохання,
Лебедів сховав в очеретах,
Замовчав, притихли хвилі зрання,
Не хлюпочуть більше в берегах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414353
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Віталій Назарук