Метушня... метушня на пероні,
Хто до Львова у Київ, Донбас...
І мелькають, мелькають вагони,
ВезучИ чиюсь долю і нас.
Зажурилась заплакана жінка,
Загорнулась у теплую шаль.
На душі їй так боляче й гірко,
Вона в нього ховає печаль...
Залишилось за вікнами місто,
Галаслива, весела юрба.
У руках ніби пам'ять, намисто,
А у серці пекуча журба...
Чути щебет малої дитини
Заспокоює внучку дідусь.
І міняються різні картини,
Я візьму собі в пам'ять котрусь.
Ось кондуктор іде коридором
І на таці несе теплий чай.
Десь гитара звучить з до - мінором,
Лине пісня з словами " прощай"...
Хтось сміється, радіє чи плаче,
Хтось читає собі в забутті.
З гучномовця звучать передачі,
Їх заслухався той що в путі...
Села, ліс і зупинки минають,
Пасовиська, зелені луги.
У вагоні людей цих єднають,
Металічних доріг батоги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414040
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)