Треба було навчитися читати
П'ятирічною, не по складам – а одразу.
І вже вирости, раптом, і час від часу,
Засинати із літерами на стелі,
На сітківці ока, у кірці мозку,
На корозованих поручнях каруселі.
Треба було шукати в словах зв'язку,
Щоб раптово під дією ліків чи хмелю,
Зростом із метр і сімдесят сантиметрів,
З нафарбованими перед парами очима,
Шукати в старих тих казках сентиментів,
І стискатись до розміру атому над ними…
І так хотіти бути вищою за підвіконня,
Ніби то непомітною, й на додачу знати,
Як то воно, виглядати дорослою ззовні,
Як то воно, по той бік сторінок існувати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413837
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: NNNP