З відчуттів, котрими прокисла ручка, я видам колись словник.
митець що ліпив з нас статую
напевне не вірив у синтез
крил забинтованих полином
міцнозаварених митей
він не думав
що неістоти-іменники
таки можуть жити
і навіть ловитись антенами
на висоті шумохворих чистот
він не знав
що у статуй своя кровоносна система
свої рецидиви
і антологія сну
коліщатка завжди миготіли
за схемою
однорідно фіксуючи суміжність домінантних рядів
калькування прямих запозичень
у валентнозалежних долонь
а спорідненість душ
слугуватиме місцем поєднання невивчених мов
що сприймались лише на дотик
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413725
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Нова Планета