Детально вимальовує сонце
Твою напівпрозору постать…
Бурштинові сни
Наповнюють ніч
І я п’ю сонце з вуст твоїх.
Кришталеві підбори
Лунко стрибають зі сходів,
Біжать проколюючи хмари в калюжах.
Час мерзне в кільці циферблату
Від погляду вічності.
Я зупиняюсь під аркою снів
Десь там,
За два кроки,
За тим вчора, під звуком -
Складені "рупором" руки -
Говорить зі мною твоє серце.
ЧУЄШШШ…!!!
Поштовхи.
Перенасичені сонцем,
Медом, соком, трунком любовним.
Душа моя вже нічого не бачить, не чує,
Окрім обрисів твого помаху крил.
Окрім ударів -
Глухих і протяжних звуків.
Монада звуку.
Монада краплини життя…
І під ними стою,
Під аркою світу,
В центрі, залитого бурштиновим напоєм першосвіту,
стою.
Хвилю чекаю.
Ти пробиваєш завісу,
Впевнено і розмашисто.
Збиває з ніг
Твій видих,
Зводить з глузду твій вдих.
Я цілую твою присутність,
Зваблююсь,
Розчиняюсь,
Плину у глиб твого життя.
Тріскається наді мною дуга,
Світлом мене заливає,
Я - келих життя.
Вуста твої відчуваю.
Перший, найперший дотик
До моєї поверхні,
Ковток
І …
Ти вже хмелієш
Від майбуття…
Час спіймав нас, мов місячних риб,
На гачок.
Висимо вниз головами
Зшиті золотими нитками
Пульсуємо на вістрі життя
П’яні.
Жагою пряні.
Пелюстками любові сповиті
На долонях у світу.
Витікаємо поміж пальців,
Піщинками
По секундно,
По атомно,
Розчиняємось у космічному фатумі, у вихорі буття
В безкінечному натовпі
Безкінечно відтворених рис
Першозакоханих
Нас .
[img]http://www.vostokolyub.ru/wp-content/uploads/2013/01/Monada3.gif [/img]
Монада (від грец. μονάς — одиниця, неподільне) в ряді
філософських систем — найпростіша, неподільна єдність,
першопочаток, основа явищ.
29.03.13
музика: інтернет. Chelsea Wolfe «The Modern Age»
картинка: [url=http://www.vostokolyub.ru/kollektsiya-interesnostey/galereya-zabluzhdeniy/monada-simvol-velikogo-predela.htm]інтернет[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413661
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: gala.vita