мій дім надто круглий сьогодні
без гостро подібних кутів
які вчора розгладив праскою
його правиця тримає глобус
як доказ моєї ніжності
мій дім страждає на тишу
таку колючкову
що вночі прокидається
боячись аби мешканці його
не залишили
у його ребрах-цеглинах
надто багато порогів
йому паморочиться від
досконалостей
і він
радше стоятиме босий
аніж у скибах розтопленого мерехту
мій дім завжди пахне кавою
і свічками з гвоздикою
міцно заціплює долоні
аби не впустити
жодного голосу
жодного натяку
жодного шепоту кроків
йому інколи ніяково ось так стояти
під м'якістю неба
і тоді
він хапає руками повітря
уявляючи себе фортецею
мій дім надто круглий сьогодні
для сурм
холодного тіла снігу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413616
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Нова Планета