Аз грешен есмь

Очима  вперся  в  стелю  тупо-
Цікаве  дивлюся  кіно-
Гріхи  мої  зійшлись  докупи
І  грають,  дятли,  в  доміно.

Кричать  то  "риба"  раз  за  разом,
То  раптом  весело  "козел!"
І  я,  ковтаючи  образи,  
Скрипів  зубами:  "Very  well".

О,  very  well,  ще  світять  зорі
І  все  прекрасно,  все  sehr  gut.
Коли  помру  (дасть  Бог  не  скоро)
Гріхи  мої  зі  мною  вмруть.

Та  хай  їм  грець!  Хто  жив  безгрішно
Хай  кине  в  мене  камінець...
І  буде  мати  гріх  невтішний
Небачений  супермудрець.

Не  злодій  я,  не  скнів  в  острозі,
Та,  як  собака  реп'яхів,
Допоки  біг,  то  по  дорозі
Зумів  набратися  гріхів.

Вхопивши  голову  в  долоні,
Роблю    ревізію  рокам...
І  чую  як  молотить  в  скроні:
"Cherche  la  femme,  cherche  la  femme".

Піду  з  молитвою  до  церкви-
На  сповідь  хочеться  душі,
Бо  ще  спізнюсь  як  раптом  смеркне,
Чи  дах  знесе  на  віражі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413354
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Михайло Гончар