ти спокійно вмираєш щотижня у середу
коли хтось на колінах молиться вітру
щоб вберіг твої очі від прийдешнього сну
який твердне несміло на квіткових повіках
і тиражним накладом копіює весну
ти скручуєш в трубку трикутні маршрути
коли хтось прилипає до газетних шпальт
і єдине що треба
лише перебути
синтезоване коло з хвилинних вагань
я повинна тебе переписати
бо не ділиться море навпіл
ми розкраїли фронт
сколіозно терпкими чужинцями
що пройдуть між людьми відлигою
ти повинен мене відпостити
бо не вміють голодні сміятися
і колись у чийомусь просторі
ми відбудемся знов метеликом
що народить між рядків рівнодень
... і хай квіти уже відквітковані
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413244
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Нова Планета