Я стомився так жити, чекати
І набридло терпіти мені.
Вже давно пориваюсь сказати
Все, що в мене лежить на душі.
Все, що в серці моєму зібралось
На устах і лоскоче язик.
І роками в мені нагніталось
Та звучало, як відчаю крик.
Я не можу вже більше мовчати
Я не хочу тягар цей носить.
Я стомився терпіти, кричати
Час прийшов і мені говорить.
Час прийшов усю правду сказати
Прамо в вічі, озвучить свій гнів.
Кинуть плуг та сміливо підняти
Свою руку на спину панів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413222
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Олександр Крутій