Захникала осінь плаксива
Вже листя пожовкло, трава.
За дощиком грянула злива
За рамою мого вікна.
І вітер сердито зриває
З беріз золотаву косу.
До низу під ноги кидає
Пожовклу осінню красу.
І сумно мені, я не можу
Спокійно дивитись на це.
З печаллю у серці відхожу
Закривши руками лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412914
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Олександр Крутій