Бувають дні сумні і хмурі,
Від того так душа болить.
Снігів великі кучугури,
Від сонечка розстануть вмить.
Бувають вмиті дні дощами,
Навколо сирість і туман.
Блука самотньо берегами,
Берези обіймає стан.
Бувають дні в блакитнім небі,
Летять хмаринки в нікуди.
Бруньки з'являються на вербі,
То перші вісники весни.
Бувають дні ласкаві й ніжні,
Усмішку сонце шле свою.
Весни цвітіння білосніжне
І слово лагідне, люблю...
Кохання їм дарує літо,
В цвітінні бархатних троянд.
І звуки, голосу трембіти
І ніжні запахи лаванд.
Впаде листочком у долоні,
Сумної осені печаль.
І будуть пульсувати скроні,
Зігріє душу теплий чай.
Прониже холод в день зимовий,
Візьму накину теплу шаль.
Зустріне ранок світанковий
І забере сумну печаль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412328
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)