Сніги-рудименти у березні, чи пенсіонерове небажання прийняти зміни...
У фарбах біло-колірних
змерзань набридлих лютого
Жив й далі ссохлий березень не сонечком – снігами.
В родині геть спрацьованій роботоголік видний
На пенсію пожбуренний, гарчав й гарчав до рідних.
Субота, сніг, стомились всі,
дід: «Зась!!!», - фріонить путами.
Лише онук з онучкою не зщулились у камінь -
Долоньки сміхом щіплили: «Субота - м,яч ось, лялі...» ,
І потягли щебечками у переодягальню.
От дідуся ж суворого
чекалося нарешті
Невимушених вигадок, кумедного і...вільного!
Не стиснутих морозами й снігами глейок зльодених,
А жартів, тілько - сонячних, яким будь-що дозволено!
«А що, а може й досить вже,
ганяти вітром решту...», -
«Роботоґавк на пенсії» всміхнувся нам Афінами.
І сонце над заметами – у спалах!!! Березнево!!!
Й у хаті настрій зляканий – весною став, миттєво!
23.03.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411631
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 23.03.2013
автор: Юхниця Євген