Лагідний вітер колише чуприну,
Дощик весняний хвилює серця.
Гляну востаннє я в домовину-
Сьогодні ховаю свою почуття.
Красиво убрані, у вельоні білім,
Заплетені коси у кублик невзгод,
Я вирішив твердо- покину вас, кину,
Для спроби позбутися власних незгод.
Ну ось, мить прощання стискає нутрину,
Ну все вас цілую останій я раз.
Удар за ударом лунає в долину,
Прощайте й простіть не оплакую вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411539
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: Андрій Булакевич