Стікає щем, ховається в тумані,
У видивленій очі впалій пелені.
Роки маніжаться в думках надбані,
Ті озиваються у глибині душі.
Шліфовані, мов камінці водою,
У новім глянці зріднені із майбуттям.
Вкриває час, умивані сльотою,
Сліди минулого, огранені тертям.
І відблиск сонця теплотою в грудях,
Твої обійми, вкраплені у долі суть.
І хоч щосили стримуюсь на людях,
До тебе, любий, всі мої стежки ведуть.
22.03.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2013
автор: Валентина Ланевич