Це як у фільмі, про чикагські банди-
Хресту молитися щоб вбить.
І я молюся Богу спозаранку,
Щоб більше вже ніколи не любить.
І щоб не вити разом з моїм нотом
І wordу істини вергать-
Так хочеться легким польотом,
Всі труднощі свої минать.
Іти по- світу легко і розв’язно,
Шукати лише втіх жахучий плин
І не журитися коханням повсякчасно,
А бути з тим хто допоможе знищить сплін.
Відшукувать найтайніші коморки,
Примхливих дам в нічному клубняку
Й недумати про здогадки та недомовки,
Які в коханні зараз бережу.
Пройти так хочеться повз неї мимо,
Хоч раз, щоб невідчути, що впаду .
Від захвату тобою скоро згину.
Я певне скоро нанівець зійду.
Та це ж як в фільмі про чикагські банди,
З досягненням мети- нема кінця
І вже молитись Богу спозаранку,
Щоб не любить, пройшла моя пора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410582
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Андрій Булакевич