Треба повертатися к початкам,
К тій первинній суті нашого буття,
Коли жінка одарила світ малятком,
Понесла майбутнє у життя.
І вкладала все своє глибинне
І любов і ніжність і тепло,
Щоб її дитина була гідна
Людського призначення свого.
Щоби батька ї матір шанувала
І людей любила більш всього,
Щоби совість з малку не втрачала
І добром платила за добро.
Але братства в котрий раз не сталось,
Справедливість загубилась враз,
Коли всі ми поодинці намагались
Наближати свій щасливий час.
І зростали стрімко нові бранці
Під розмови, заклики і обіцянки,
Розділили нишком нашу власність -
Капітал не любить світло ї гласність.
І хизуються: ми демократи,
Ми еліта, істинні сини,
Заганяють знов людей за грати
І панують наші паничі.
Мій народ, на що ти сподівався,
На яку турботу і любов,
Коли майже всі твої обранці
Грабували і грабують знов.
Треба повертатися к початкам,
К тій первинній суті нашого буття,
Коли люди були рівні в братстві
І творили ради майбуття.
2012 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410336
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Анатолій Сердечний