Блаженства кращого немає,
Як тихий сон без кави й цигарок.
І блюз тихесенько в навушниках лунає,
Навіюючи дрімку без турбот.
А ти проходиш мимо, тихо- тихо,
Вже мабуть думаєш я сплю,
Лягаєш скраю, щоб нерозбудити,
Я затаївся та й мовчу.
Чекаю вечоровий поцілунок,
Він зніме втому дня, який мина.
Люблю щоденний твій дарунок
Й тебе люблю ,сопілонько моя.
Ти повернешся- до мого обличчя,
Навушкі знімеш- ложиш їх на стіл,
А я чекаю ,тишком- нишком,
Вишневий смак твоїх п”янких губів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410294
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Андрій Булакевич