По-справжньому…

Нехай  я  в  собі  сумніваюсь
І  у  кохання  на  завжди  не  вірю.
Я  на  майбутнє  сподіваюсь,
Де  ми  живем  в  одній  квартирі…

Не  розумію  я  чому  з  тобою
Навчилась  цінувати  почуття.
Чому  з  тобою  за  лишаюся  собою?
Не  розумію  всього  цього  до  пуття…

Ти  моє  сонце  і  моє  кохання,
Мій  привід  посмішки  в  житті.
Про  тебе  спогад  перед  сном  останній
І  ці  рядки  присвячую  тобі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2013
автор: Замріяна...♫