В такі роки солідні,
щоб життя пізнати
Шоок тобі тридцятка світить,
а тобі на це начхати.
Все більша куча матів.
Де ж твій друже розум?
Слів і інших є багато,
і без них читати зможеш.
Вже третій альбом дісс,
всюди лиш себе ти вихваляєш
всюди чути твою злість,
й як когось ти попускаєш.
Алеж насправді,
правди в текстах то немає!
видумуєш непотріб завжди,
й за це тебе багато поважають.
А за що і сам не знаю...
За думку реп цінують!
Та те що ти читаєш,
видумка! Такого не існує.
В одному трекові ти Шок,
задісив сам себе
країна змучилась від твоїх казок,
від цього рейтинг не росте.
Мовляв ти реп суддя!
І в репі розбираєшся
злому духу душу ти продав,
в респектах ти купаєшся.
Та коли уже нарешті зрозумієш!
Що тексти твої є погані!
За одним сценарієм ти дієш,
фанатам цього стане.
Побійся Бога!
Тобі ж не десять!
Якже ти так можеш?
Когось судити тобі це точно не на лежить!
Ніхто такого ще не чув,
женеш на все що тільки і існує
Збоку ти себе би чув...
Розуму тобі бракує.
Ти думаєш що реп ти прикрашаєш,
мовляв крута зачитка
насправді ти його вбиваєш,
куча матів і ніграма смислу...
Лиш діси діси діси,
а сенс один,
вже у голові зробилось тісно
від твоїх вигадливих новин.
І не кажи більше що ти Шок всевишній,
лиш Бог Отець є ним
ти хіба що всенижній,
тупиш матом поміж рим...
7 жовтня 2011 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410115
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Ель Демір