Щось забагато розвелося в нас поетів,
Які дуже сучасні і завжди ідуть у тренді,
Римують у віршах лиш модні бренди,
Такі гламурні, пафосні і не інтелігентні.
У їх рядках достатньо сліз без хепі-ендів,
Вони у шафи понатягують собі скелетів,
На показ душу, вивертаючи відвертість,
Римуючи шедеври зі своїх дивних сонетів.
Щось забагато розвелося в нас іще поетів,
Простих у школах молодих пенсіонерів,
Які ногами намагаються відкрити двері,
І у віршах фонтан малюючи з сірих феєрій.
Записуючи наче одкровення божі на папері,
Думки, філософи досвідчені падінь і злетів,
З цигарко і кавою і в креативному кашкеті,
Щось забагато дуже розвелося в нас поетів.
Пишучи про любов і соплі, отакі уперті,
І знову про кохання бідне, почуття роздерті,
Насправді деколи ідеї в них бувають сперті,
Але вони самозакохані на постаменті.
З сторінкою власною у мережі інтернеті,
Такі зарозумілі і бундючні на фотопортреті,
Кожен із них є мега особистість на планеті,
Щось забагато розвелося в нас тепер поетів.
17.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409924
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: КРІПАКОС