А я то знаю,
Що таке Любов!
Бо скуштувала
Того меду з перцем…
Крізь грати
Всіх душевних заборон
Пекельний рай
Прокрався в моє серце.
У тім едемі
Заповітний бог –
Той змій отруйний,
Що безпечно трусить
Сердечний сад,
Збиваючи з гілок
Налиті кров’ю
Яблука спокуси.
Збиває і не їсть,
А смокче сік.
Жорстоко смокче
(Ненаситним звіром).
А в мене – сльози
З-під важких повік…
Невже я бога
Переплутала з вампіром?
2005р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409766
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Катерина Шульга