А коли все минеться у сорок п’ять

Серед  моїх  останніх  архіпелагів,
Там,  де  ночує  вічність,
Залишилось  трохи  мрій  і  наснаги
Для  холодних  ночей  у  січні…

Залишилось  трохи  рому  й  вина,
Дешевого  брі  та  віри,
Бо  може  бути  –  не  прийде  весна,
А  ми  ж  не  голодні  звірі…

А,  може,  весна  і  падає  сніг,
І  в  погоди  бувають  мігрені,
На  всякий  випадок  –  залишу  пісні,
І  нові  акорди  в  кишені…

А  коли  все  минеться  у  сорок  п’ять,
Капітулюю  свій  форт  для  долі,
Заберу  терпіння  у  свій  рюкзак,
Цілеспрямованості  і  волі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409590
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин