Під ноги горнеться дорога.
Вбирає всі мої тривоги.
Тоненька змійка у житах,
І я по ній лечу, як птах.
Ледь-ледь торкаюся педалів,
Вдивляюсь в літні, Ясні далі,
Вдихаю пахощі полів,
Вслухаюсь в співи жайворів.
Вона мене оберігає,
До себе вдячність мою знає,
І стереже мій кожний рух…
Давно надійний, вірний друг.
Їй потаємне все звіряю,
На ній слова свої шукаю.
Моїм радіє перемогам
Моя порадниця – дорога.
2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409150
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Надія Таршин