Ми можемо добігти до вокзалу,
А там роз’їхатись поїздами,
Або зістатись на краї причалу,
Чекати оклику мами…
Ми можемо пити ягідний чай
Із запахом бергамоту,
А можемо серед інших зграй
Продавати на щирість квоту…
Ми можемо писати своїм рубаї,
А чужим лиш короткі хоку,
Не хвилюватись перед «Так» або «Ні»
Пришвидшенням кровотоку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409027
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин