Так, я наївна! Але я не вірю!
Не вірю в те, що серед нас є підлі люди…
І як колись я все ще мрію,
Що світ без зла й насильства буде.
Та все навколо кричить про протилежне!
Всі цінності ідуть чомусь у небуття…
Не думала, що підлість й егоїзм – це щось безмежне…
Чому ще не написано казку «Життя»?
Та мріяти мені ніхто не заборонить!
Віру в казку не вкрасти з душі.
Навіть якщо зло весь світ заполонить,
Добро буде й далі світити мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408669
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Замріяна...♫