Мені так мало тут тебе,
ти наче тут, а ні, усе ж немає.
Я клявся що любитиму до смерті
і клянусь, та смерть мене чомусь минає.
Десятою дорогою ловлю,
вона неначе невловима муха.
Треба заснути мабуть, хай прийде,
хай сяде і дістане ця бридлива сука.
Без посмішки броджу по цій землі,
так як повсталі з того світу.
Та спокою нема у вашому теплі
так як і глибоко в землі нема просвіту.
Мені так мало тут тебе, кажу,
ти наче тут, ти тут в моєму місті,
я все пробачив й тихо стережу
її, що забере мене при білім світлі …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2013
автор: Віктор Непомнящий