Голубіє небо серед хмар.
Сонце тільки трішки пригріває.
І його проміння, мов нектар.
Моє серце щастям наповняє.
В пригоршні беру святий напій.
Ніжність,насолоду відчуваю.
Весно,моє серце розігрій!
Поверни кохання я благаю?
Поверни вечірнюю зорю?
Поверни туманні ті світанки?
Дівчину яку боготворю,
Поверни кохання до останку?
Хай мене кохає як колись,
Та що вже на зад не повернеться.
Передом до мене повернись
Щастя,що коханням моїм зветься.
Сонечко хмаринкою закрилось.
Холодно знов стало на дворі.
Щось на серці осадом лишилось.
А в очах краплиночки малі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2013
автор: Ukraine55