Жити,щоб дивитись тобі в очі,
Просто,не торкаючись вій...
Розчинитись у ніжності ночі,
Знаючи,що я нічий!
Знаючи,що я нікому не належу,
Хоча без заздрості і підлості люблю.
Любов у суті своїй безмежна,
Та люди зробили з неї петлю!
І кажуть,що вона вбиває...
Як може вбити те,що воскрешає???
Жити,щоб дивитись тобі в очі,
Тихо,не торкаючись вій...
Розчинитись у шепоті ночі,
І сказати тобі:"Я ТВІЙ!"
Стрибнути в березневу тишу,
У купіль до старих-нових богів...
Себе до краплі,я залишу,
У кожному із твоїх снів!
12.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408406
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.03.2013
автор: Той,що воює з вітряками