Ти ще на пероні прощання
Стояла в обіймах кохання,
Я ще на ходу щось казав,
Коли віддалявся вокзал.
Та ти вже не чула нічого
За стуком вагонних коліс.
Дорога,далека дорога
І очі ще мокрі від сліз...
Ще вчора зозуля кувала,
Шовками стелилась трава
І ніч щось до ранку шептала.
Якби ж то розчути слова...
Сьогодні ж-ой,дальня дорога!
Куди на цей раз пролягла?
Мабуть,довела б і до Бога
Якби підвестися змогла!
Розлучнице вічна і свахо,
Початок в тобі і кінець.
Захочеш-заводиш на плаху,
Захочеш-під царський вінець.
Будь ласка,не треба корони,
Від плахи,як можеш,звільни-
Вернися до того перону,
Розлучення те відміни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408273
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Михайло Гончар