Я не пишу вірші свої навмисно,
Вони самі так прагнуть на папір...
Слова почав збирати як намисто,
Й душа не знає спокою з тих пір...
Навіщо взагалі мені писати?
Цього, напевно, вже ніхто не знає...
Цьому не вчать ні вчителі, ні мати,
Душа секрет цей знає, та ховає...
Мої вірші від мене не залежать,
Бо їх пишу не я - саме життя.
Мої вірші мені і не належать,
І взагалі - у мене відчуття,
Що всі вірші хтось заховав давно
в думках і душах тихо, ненароком.
А всім поетам місію дано:
їх відкривать постійно, крок за кроком...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408069
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Дід Михалич