Так, ти правий – не м’яко
Жити, як сир у маслі.
Та й доми більш Монако
Вже не приносять щастя.
Хочеться просто жити,
Як і раніше – славно.
А на моє корито
Кажуть, що це – державне!
Я їм і гречку, й гроші –
300 рублів на рило!
А вони пруть, як воші,
Бидло кричить: ми – сила!
І, я би з ними згодивсь,
Аби не гнули спини.
Та поки так, народе –
Нас нічого не спинить.
Будемо їздить доти,
Поки не скинуть коні.
Їж, мій любий народе –
Гречка – вона казьонна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407553
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Кот Єльпітіфор