Усе зроблю, щоб ти була щасливою,
лиш тепер я вже не вірю у казки...
моя печаль невтомна стала сивою,
та руки мов заковані в замки...
не обійняти, не промовити ні слова...
відстань обмотала все в бетонні стіни,
я до тебе мчу по першім зову
та стою на місті, а то безупинно
бігаю по колу...На душі тривожно,
збивають подих сльози невидимки...
я усе зроблю що буде тількі можна,
лиш би ти була щасливою
моя друга половинка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407487
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: Юра...