Безтолковий березневий сніг,
то крупОю, то кидАв кавАлками,
плакав білим, цілився до ніг,
барабанив дАхи гулко...палками.
Сіпався, як знайда до людей.
Жадібно, мов зголоднів за зиму,
зазирА в обличчя. Як в бардель
заштовхАти хтів кого у спину.
Безтолковий, шАлий і пустий,
нАпадом спорОжненної спроби.
Зверхній і нелЯчний...Не такий -
в березні. Куражиться від втоми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407307
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2013
автор: Маріанна Вдовиковська