Пробач, що не писав тобі вірші,
Пробач, що був завжди не там, де ти.
Давно вже срібні замели сніги
До тебе шлях. Не віднайти
Його тепер аж до весни.
Не думай, що тебе я не чекав.
Не думай, що тебе я не шукав.
Помрію, ніби я тебе не знав:
Зустрівши, подивився – не впізнав.
Присниться хай, що ти мене чекаєш,
Що ти любила, але я не знав.
Нехай насниться, ніби я тобі читаю
Свої вірші, які для тебе написав.
(2007 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407029
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2013
автор: Антон Срібний