Заціловуй мене, заціловуй, мій милий,
Поки час у нас є і не впала роса,
Поки стан ще гнучкий, личко гоже і біле,
І важка золотава і пишна коса.
Не жалій для мене, соколе мій ясний,
Ніжних слів кохання, і свого тепла –
Я стаю богинею, я стаю прекрасною –
Я ніколи досі такою не була.
Руки твої сильні, руки твої теплі,
І від них я тану, тану , мов свіча,
Вип’ємо з тобою ми кохання келих -
Від щастя зашаріюся - молодим дівчам.
1997р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406550
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Надія Таршин