А на сніданок доля подала
Тарілку кришталевого кохання.
У небо піднімалось два крила,
Але із курсу збила зірка рання.
В обід вже скуштували ми вина
У будні розлилась любов нехитрі
Хто зна, чия була у тім вина,
Літало павутиння у повітрі.
Був полудник – малиновий десерт,
Морозиво фруктове смакували.
В дарунок я отримала букет,
Який із рук моїх самі й забрали…
Вечеряти я більше не піду,
Ще маю кришталевий присмак зранку,
Хмілію від обіду у саду,
Занудить від десерту на світанку.
А їсти хочеться…хоч глупа ніч,
Морозиво фруктове під рукою.
Ступаю крок назад і два навстріч.
У день піду ходою я стрімкою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405712
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2013
автор: Тамара Васильєва