Кожне слово- то цвях в домовину відча'ю...
А цілунок- мов постріл вбиває любов...
Біль і сльози сьогодні до пари вінчаю,
Застеливши їм шлях рушниками обмов...
І мене поглина чорна розпачу хвиля,-
Я уже відчуваю гіркоту цю на смак...
А за рогом чатує холодне безсилля...
Заповзає у душу гидотний слимак...
І вже вкотре заплачу сухими очима,
Піднесу коровай молодятам терпкий.
Я втомилась шукати банальну причину,
Мабуть, мозок у мене сьогодні сліпий.
І у віршах ліричних відпала потреба,-
Не сприймає їх серце, тож нащо вони?
Відпущу зараз їх білим голубом в небо,
Як робили колись напочатку весни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404861
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Любов Ігнатова