Біла лілія, біла мить,
Завтра на сніжинках снігопаду,
Капає мов злива в серце, не горить,
Крихтами дощу я запиваю зраду.
Вже багато днів минуло і часу,
Скло розбите розрізає вени,
Я прокинувся у сні і не засну,
Це є ніч без місяця для мене.
Все даремно, марно не проси,
Погляд душу ріже і до болю,
На колінах я біля краси,
Ти їси мене палкою не любов’ю.
Зброю забираєш, я холодний день,
Ввечері прийде іще спокуса,
Тіло нотами, мелодія пісень,
У природи народилась нова муза.
Я назвуся іменем живим,
Тільки ти це слово загадаєш,
Полум’ям повітря запалило дим,
Знаєш і у вічності згадаєш.
Пам’ятаєш всі мої рядки,
Книжкою вода співає вічність.
Я є той кого чекала завжди ти.
Присмак на вустах твоя магічність.
27.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404741
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: КРІПАКОС