Люби себе -бо я тебе люблю,
люби себе бо ти мені потрібна...
Життя не заманить у мертву петлю,
Якщо поруч є хтось рідний!
Десь під рукою,десь під серцем,
Десь за душею -там де клекіт сонця,
Щоб день своїм байдужим лезом,
Не вбив мене-старого горця!
Щоб ти в собі відчула силу,
своїх старих-нових богів,
Щоб ти розправила ще крила,
Донькою стала для вітрів!
Щоб ти побачила залиті сонцем гори,
у світі горя і брехні...
Щоб віднайшла СВОЄ ти власне море,
Вже наяву -не уві сні!
Щоб ти знайшла для себе щастя,
Опору,спокій,ніжність теж..
Усі ми неоднакової масті,
Та всі з одних і тих же меж!
24.02.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404383
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.02.2013
автор: Той,що воює з вітряками