Знову гуляю Франківськом вечірнім
Не можу ніяк я з питанням одним
Чому все так сталось , і хто ж я
Для тебе тепер - чому не моя
Що сталось, що приводом було тобі
Образа чи біль чи просто так собі
Для тебе лиш другом назавжди я
Залишусь і нехай - буде воля твоя
Вечірні вогні – запалюються знов
Вечірнім містом йдуть люди і я
Я повернусь до себе додому знов
Сідаю за комп - там фотка твоя
Вечірні вогні - над містом , весна
Я згадую тебе й своє життя ще до
І розумію що ти лише мені одна
Лише одна і більш ніхто – потрібна
Згадую останню зустріч – ті слова
Я знаю ти сказала … і була права
Ніхто не винен що моє таке життя
І в мене на столі лише фотка твоя
Тобі про це лише скажуть колись
І голос із моїх віршів – озирнись
Колись прошепоче тобі – люблю
А зараз я згадую усмішку твою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2013
автор: Ruslan B.