Гуляють опівночі тіні вогненні -
Багаття розведене з подиху зір.
Гойдається місяць в долонях у мене,
І ластиться ночі приручений звір.
Палає у ватрі вчорашнє безглуздя
Намарних старань ошукати себе -
У танці із тінями в замкнутім крузі
Задимлено-ближча стаю до небес...
Збираю потроху розсипані іскри,
Складаючи з них потаємні слова...
І тільки пера знов загострене вістря
Відчує ту мить, як душа ожива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403634
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: olesyav